В організмі вагітної жінки відбуваються зміни в усіх органах і системах, у тому числі в шийці матки (ШМ) у багатошаровому пласкому епітелії може з'єднання являтися велика кількість клітин на різних стадіях їх ділення з порушенням диференціювання та гіперплазією. Слизова оболонка цервікального каналу (ЦК) гіпертрофується у разі збільшення за розмірами циліндричних клітин і посилення в них процесів слизовиділення. На окремих ділянках ШМ відбувається метаплазія циліндричного епітелію в багатошаровий плаский епітелій. Шляхом гіперплазії резервних субциліндричних клітин утворюються поліпоподібні вирости у ЦК. Усе це сприяє активації інфекційних агентів статевих шляхів, у тому числі вірусної інфекції (папіломавірус, вірус простого герпесу, цитомегаловірус тощо), яка є найбільш значущою у процесах ШМ малігнізації [3, 6, 13, 18].
У стромі ШМ під час вагітності спостерігається деструкція колагенових волокон, утворюються нові кровоносні судини, з'єднання являються нові клітини, подібні за морфологічними характеристиками до децидуальних. Строма інфільтрується лімфоцитами, лейкоцитами і моноцитами [9, 18].
ШМ під час вагітності є унікальною структурою, створеною насамперед для утримання плода у порожнині матки до його повної зрілості. Цю функцію ШМ може виконувати лише за повної її спроможності, яка забезпечується нормальною клітинною структурою, відсутністю активації мікрофлори піхви та ЦК, генетично детермінованою спроможністю сполучної тканини, адекватними обмінними та проліферативними процесами в організмі під час вагітності. Поряд з цим високий рівень захворюваності на фонові та передракові процеси ШМ, а також випадки раку ШМ у вагітних, велика кількість абортів в анамнезі, ранній початок сексуального життя і розповсюдження статевих інфекцій свідчать про необхідність розробки алгоритмів моніторингу, діагностики і корекцій патології ШМ у вагітних.
Захворювання ШМ, які найчастіше трапляються підчас вагітності, такі:
– цервіцити, ендоцервіцити;Причини виникнення захворювань ШМ у вагітних можуть бути такі:
– вірусно-бактеріальне інфікування статевих шляхів;Також в статті йде мова про доброякісні та передракові процеси, рак шийки матки, поліпи цервікального каналу, децидуоз ШМ, шийкову вагітність, ендометріоз вагінальної частини ШМ, а також істміко-цервікальну недостатність.
Істміко-цервікальна недостатність
Серед етіологічних чинників невиношування вагітності велике значення має ЩН як одна з головних причин переривання вагітності у терміні 16-28 тижнів. Варто зазначити, що, за даними різних авторів, частота цієї патології в популяції вагітних становить 15-20% [1], а серед жінок із звичним невиношуванням — 18-37% [1, 2].
Окрім випадків з вираженими клінічними ознаками ЩН і даних анамнезу з вказівкою на наявність звичного невиношування, особливо в пізні терміни вагітності, сьогодні зросла кількість вагітних, яких можна віднести до групи ризику розвитку цієї патології. Серед них жінки з багатоводдям (на тлі хронічного інфікування), багатопліддям (збільшення частоти успішного екстракорпорального запліднення з розвитком багатоплідної вагітності), макросомією плоду, вродженою недиференційованою дисплазією сполучної тканини (порушення органічної структури ШМ у результаті патології колагену і, як наслідок, зниження замикальної функції внутрішнього вічка) [2, 8].
Діагноз ІЦН грунтується на даних анамнезу, клінічних даних (вкорочення ШМ, зміна її консистенції та розкриття ЦК), УЗД (трансвагінальна методика виявляє розкриття внутрішньго вічка ШМ і його ступінь, а також довжину ШМ).Існуючі методи лікування ЩН спрямовані, як правило, на механічне посилення замикальної функції внутрішнього вічка ШМ і застосовуються на тлі вираженої клінічної картини (розкриття зовнішнього і внутрішнього вічка, вкорочення ШМ, клінічні прояви загрози переривання вагітності тощо). Відомі інвазивиі методи лікування ІЦН (накладення циркулярного шва на ШМ в різних модифікаціях) вимагають ретельної підготовки, госпіталізації жінки в акушерсько-гінекологічний стаціонар, застосування наркозу і психлогічно травмуючим чинником для вагітної, що може у свою чергу, посилити симптоматику загрозливого аборту на тлі ІЦН.
Пропонований в останні роки метод використання медичного клею з антимікробним ефектом [8] є менш травматичним, але викликає розвиток синехій у ЦК, що може негативно позначитися на перебігу першого періоду пологів, а також застосовується у випадках вже клінічно вираженої ІЦН.
В останні роки ми широко використовуємо метод введення акушерського розвантажувального песарію, який є неінвазивним, не вимагає спеціальної підготовки й участі суміжних фахівців (анестезіолога), завдає меншої психологічної травми вагітній [14].
Однією з основних переваг цього методу є можливість його успішного застосування на етапі доклінічних проявів ІЦН (за даними УЗД, анамнезу, наявністю вказаних вище чинників ризику) і його профілактичний ефект, а також можливість його застосування в амбулаторних умовах. Механізм дії акушерського песарію зводиться до зменшення навантаження на неспроможну ШМ внаслідок зміщення тиску плодового яйця; часткового перерозподілу внутрішньо-маткового тиску на передню стінку матки внаслідок вентрально-косого розташування песарію; фізіологічної сакралізації шийки матки завдяки фіксації в зміщеному назад центральному отворі акушерського песарію; замикання ШМ стінками центрального отвору песарію; збереження слизової пробки, зниження статевої активності, що дає змогу зменшити вірогідність інфікування; поліпшення психоемоційного етану пацієнтки. Сумарна дія акушерського песарію призводить до замикання ШМ, перерозподілу тиску плодового яйця, сакралізації шийки, кращого формування укороченої і частково відкритої ШМ [14].
Таким чином, підсумовуючи представлені дані щодо особливостей ведення вагітних з патологією ШМ, варто зазначити, що оптимальним є проведення усіх діагностичних і лікувальних заходів ще на прегравідарному етапі. Під час вагітності лікарі обмежені у своїх діях, але це не виправдовує тактики спостереження. Як випливає з представлених даних, першими й основними діями є визначення стану мікробіоценозу піхви і ЦК вагітної та проведення патогенетично обгрунтованої санації з наступним відновленням складу біотопів її організму. Водночас важливим є огляд ШМ у дзеркалах під час взяття жінки на облік за вагітністю з проведенням цитологічного дослідження, а в разі необхідності — кольпоскопії та залучення консультанта-онколога. Профілактикою подальшого формування та прогресування патологічного процесу в ШМ є раціональне ведення пологів з адекватним відновленням пошкоджених тканин пологових шляхів і призначенням препаратів, які сприяють загоєнню й унеможливлюють розвиток інфекційних ускладнень після пологів. Під час виписки з пологового стаціонару жінка має отримати професійні рекомендації щодо подальшого спостереження, запобігання небажаної вагітності, культури сексуальних відносин. Усе це сприятиме зниженню онкологічного потенціалу патологічних станів ШМ і збереженню репродуктивної функції та здоров'я жінок фертильного віку в Україні.
Література
1. Акушерство: національне керівництво / Під ред. Е. До Айламазяна, в. І. Кулакова, В. О. Радзинського, Р. М. Савельєвої. — М.: ГЗбТАР-Медіа. 2007. — 1200с.
2. Васеленко Ст. А., Гордієнко В. Ю. Істміко-церкви -кальна недостатність: все ще клініко-діагностична проблема? // Ультразвукова перініатальна діагностика. — 2005. — № 18. — С. 21-30.
3. Вплив неспецифічного кольпіту і цервіціта на інтеграцію вірусу папилломі людини 16 типу в геном у хворих з фоновими захворюваннями і перед-рак шийки матки / Якимова Т. П., Карта шов С. М... Білодід О. А., Удербаева Р. Ж. // Здоров'я жінки. — 2005. — № 2 (22). — С. 97-99.
4. Значення комплексного ультразвукового дослідження в діагностиці полиповидных утворень шийки матки під час вагітності / Краснопольський в. І. Зароченцева Н. Ст., Титчеико Л. В., Сєрова О. Ф. // Російський вісник акушера-гінеколога. — 2007. — № 2. -С. 51-54.
5. Кокрановское керівництво: вагітність та пологи / Д. Ю. Хофмейр. Д П. Нойдеон. 3. Алфиревич та ін. / Підр. посіб, ред. Р Т. Сухих, Пер з англ. В. І. Кандрора, О. В. Еременов М. ; Логисфсра, 2010. — 440 с.
6. Куконопко Е. М., Саркисов С. Е. Можливості трансвагінального звукового дослідження і цервикогистерескопии діагностики поліпів цервікального каналу // Щоквартальний науково-практичний журнал. — 2003. — № І. — С. 41 -46.
8. Мацинин А. Н. Клінічна оцінка зффэктивности лікування істміко-цервікальної недостатності // Репродуктивне здоров'я жінки. — 2003. № 4 (16). -С. 31-33.
9. Монниторинг патології шийки матки у вагітних / Волошина Н. Н... ПетроваО. Ю., Кузнєцова Т. П. та ін.// Здоров'я женшині. — 2007. — № 2 (ЗО). — С. 63-67.
10. Наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004"Про затвердження протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги «Доброякісні та передракові процеси шийки матки». — К., 2004.
Примемение неинвазивного метода профилактики и лечения истмико-цервикальной недостаточности / Жабченко І. А., Коломийцева А. Г… Скрипчепко Н. Я… Букшицька Т. Д. // Труды Крьімского государственного медицинского университета им. С. И. ГеоргиеВСКОГО «Проблемы, достижения и перспективы медико-биологичееких наук и практического здравоохранения». — 2007. — Т. 143. Ч. ПІ. — С. 76-79.
Профілактика та лікування найближчих та віддале¬них наслідків пологових травм м'яких тканин родо¬вого каналу /Жабченко І. А., Бондаренко О. М… Ко¬валенко Т. М… Букшицька Т. Д. // Здоровье женши¬ны. — 2006. — №*2. — С. 95-98.
